сфальшований
СФАЛЬШО́ВАНИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. пас. до сфальшува́ти.
[Тарас:] Дрижіть, бо час карає за неправду, за кожне кривдне слово, за рядок, сфальшований проти путів [путей] народних (С. Голованівський);
// у знач. прикм.
– Хоч і знав я запопадливість хоробливу, ощадність і безсердечність своєї матері – однак.., що вона допускалася найгрубшого лихварства, заслоняючись до того й моїм сфальшованим підписом, – я не міг сподіватися (О. Кобилянська);
Сфальшований паспорт.
Словник української мови (СУМ-20)