схиблений

СХИ́БЛЕНИЙ, а, е. розм., рідко.

1. Помилковий, неточний, неправильний.

Схиблений удар – і життю борця грозила велика небезпека (І. Франко);

Гетьман почував себе, мов на кораблі серед бурі. Один схиблений рух стерном – і все пропаде (Б. Лепкий).

2. на кому – чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.

Схиблений на музиці.

Значення в інших словниках

1. схиблений — схи́блений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. схиблений — -а, -е, розм., рідко. 1》 Помилковий, неточний, неправильний. 2》 на кому – чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. схиблений — СХИ́БЛЕНИЙ. а, е. розм., рідко. 1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Фр., VI, 1951, 9). 2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах