схиблений
СХИ́БЛЕНИЙ, а, е. розм., рідко.
1. Помилковий, неточний, неправильний.
Схиблений удар – і життю борця грозила велика небезпека (І. Франко);
Гетьман почував себе, мов на кораблі серед бурі. Один схиблений рух стерном – і все пропаде (Б. Лепкий).
2. на кому – чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.
Схиблений на музиці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- схиблений — схи́блений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- схиблений — -а, -е, розм., рідко. 1》 Помилковий, неточний, неправильний. 2》 на кому – чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- схиблений — СХИ́БЛЕНИЙ. а, е. розм., рідко. 1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Фр., VI, 1951, 9). 2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах