1. Словник української мови в 11 томах

схиблений

СХИ́БЛЕНИЙ. а, е. розм., рідко.

1. Помилковий, неточний, неправильний.

Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Фр., VI, 1951, 9).

2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схиблений — схи́блений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. схиблений — СХИ́БЛЕНИЙ, а, е. розм., рідко. 1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар – і життю борця грозила велика небезпека (І. Франко); Гетьман почував себе, мов на кораблі серед бурі. Один схиблений рух стерном – і все пропаде (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  3. схиблений — -а, -е, розм., рідко. 1》 Помилковий, неточний, неправильний. 2》 на кому – чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови