схиблений

схи́блений

-а, -е, розм., рідко.

1》 Помилковий, неточний, неправильний.

2》 на комучому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. схиблений — схи́блений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. схиблений — СХИ́БЛЕНИЙ, а, е. розм., рідко. 1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар – і життю борця грозила велика небезпека (І. Франко); Гетьман почував себе, мов на кораблі серед бурі. Один схиблений рух стерном – і все пропаде (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  3. схиблений — СХИ́БЛЕНИЙ. а, е. розм., рідко. 1. Помилковий, неточний, неправильний. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека (Фр., VI, 1951, 9). 2. на кому — чому, перен. Який має надзвичайну пристрасть до кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах