схлип

СХЛИП, у, ч.

Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря при плачі; хлип.

– Ну, ось і я, серденятко. У відповідь він знову чує схлип (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. схлип — схлип іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. схлип — -у, ч. Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря під час плачу; хлип.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. схлип — СХЛИП, у, ч. Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря при плачі; хлип. — Ну, ось і я, серденятко. У відповідь він знову чує схлип (Стельмах, II, 1962, 150).  Словник української мови в 11 томах