Словник української мови в 11 томах

схлип

СХЛИП, у, ч. Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря при плачі; хлип.

— Ну, ось і я, серденятко. У відповідь він знову чує схлип (Стельмах, II, 1962, 150).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. схлип — схлип іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. схлип — СХЛИП, у, ч. Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря при плачі; хлип. – Ну, ось і я, серденятко. У відповідь він знову чує схлип (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  3. схлип — -у, ч. Звук, утворюваний від судорожного вдихання, втягування повітря під час плачу; хлип.  Великий тлумачний словник сучасної мови