Словник української мови в 11 томах

схлинути

СХЛИ́НУТИ, не, док. З силою, швидко збігти, стекти (про велику кількість води).

*Образно. Тимко притисся з конем до паркана, перечікуючи, доки схлине овеча ріка (Тют., Вир, 1964, 35);

// перен. Швидко, одночасно піти звідки-небудь, залишити якесь місце (про велику кількість людей).

Нарешті вони помітили, що стоять на пероні майже самотні, — весь потік приїжджих вже встиг схлинути (Собко, Запорука.., 1952, 71).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. схлинути — схли́нути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. схлинути — СХЛИ́НУТИ, не, док. З силою, швидко збігти, стекти (про велику кількість води). * Образно. Тимко притисся з конем до паркана, перечікуючи, доки схлине овеча ріка (Григорій Тютюнник); // перен.  Словник української мови у 20 томах
  3. схлинути — -не, док. З силою, швидко збігти, стекти (про велику кількість води). || перен. Швидко, одночасно піти звідки-небудь, залишити якесь місце (про велику кількість людей).  Великий тлумачний словник сучасної мови