сходжений

СХО́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до сходи́ти.

Іншою, новою мірою вимірював він зараз нічну просторінь Гнилого моря, його коси, обмілини, плутані броди, сходжені, переходжені за життя (О. Гончар);

Земле моя рідна! Ти вздовж і впоперек сходжена натрудженими солдатськими ногами (М. Чабанівський);

* Образно. Піонери зайняли всю смугу, сходжену комбайном, і рушили вперед (Ю. Збанацький);

// схо́джено, безос. пред.

Хоч не мало вже сходжено І самотніх годин, – Наче вдруге народжений, Я тепер не один (Т. Масенко);

Їх [величезні простори] сходжено крок за кроком, ґрунтовно переміряно ногами піхотинця (О. Гончар).

2. у знач. прикм. По якому багато ходили, їздили.

Сходженими й несходженими стежками пройшов Кобзар по Україні (з публіц. літ.);

Заспівай, як кажуть, наостанку, Щоб цвіла мелодія в устах, Про вечірні роси на рум'янку, Про літа на сходжених мостах (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. сходжений — схо́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. сходжений — [сходжеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. сходжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сходити. || сходжено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. По якому багато ходили, їздили. Сходжена стежка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сходжений — СХО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до схо́дити. Іншою, новою мірою вимірював він зараз нічну просторінь Гнилого моря, його коси, обмілини, плутані броди, сходжені, переходжені за життя (Гончар, II, 1959, 401); Земле моя рідна!...  Словник української мови в 11 томах