сход

СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст.

Те саме, що схо́дка 2–4.

За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. д (з наук. літ.);

Схід побратимів назначений був на неділю (І. Франко);

– Найбільше лютує на мене Підпара. В неділю кричав на сході: таких, як Кандзюба, в Сибір (М. Коцюбинський);

[Горох:] Громадяни!.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим (І. Микитенко);

– Тимофію! – начальницьким голосом гукнув старшина. – Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! Тут... громада, сход. А ти... (Ю. Смолич).

(1) Волосни́й сход, іст. – орган місцевого селянського самоврядування другої половини XIX – початку XX ст. ст.

От через це і не слід їх [козаків] прилучати до разночинців, а хай вони вибирають гласних на своїх волосних сходах, скільки на кожну волость призначено (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. сход — сход іменник чоловічого роду збори розм.  Орфографічний словник української мови
2. сход — розм. схід, сходу, ч., іст. Те саме, що сходка 2-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сход — СХО́ДКА (у давні часи — збори громади, городян; у дореволюційній Росії — збори робітників, студентів), СХОД, СХІД розм. Під'їхавши до волості, він зобачив, що коло неї зібралась сходка (М. Коцюбинський); Це було восени 1917 року..  Словник синонімів української мови
4. сход — СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2-4. За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т.  Словник української мови в 11 томах