сход
СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2-4.
За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. д. (Іст. УРСР, І, 1953, 479);
Схід побратимів назначений був на неділю (Фр., V, 1951, 360);
— Найбільше лютує на мене Підпара. В неділю кричав на сході: таких, як Кандзюба, в Сибір (Коцюб., II, 1955, 40);
[Горох:] Громадяни!.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим (Мик., І, 1957, 60);
— Тимофію! — начальницьким голосом гукнув старшина. — Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! Тут… громада, сход. А ти… (Смолич, Мир.., 1958, 184);
На сільському сході повстанці обрали революційний комітет, якому доручили всю законодавчу і виконавчу владу (Кучер, Дорога.., 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)