сход

СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2-4.

За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. д. (Іст. УРСР, І, 1953, 479);

Схід побратимів назначений був на неділю (Фр., V, 1951, 360);

— Найбільше лютує на мене Підпара. В неділю кричав на сході: таких, як Кандзюба, в Сибір (Коцюб., II, 1955, 40);

[Горох:] Громадяни!.. Сход горбачівської громади оголошую одкритим (Мик., І, 1957, 60);

— Тимофію! — начальницьким голосом гукнув старшина. — Ти перед людьми свого характеру не показуй! Іди проспись! Тут… громада, сход. А ти… (Смолич, Мир.., 1958, 184);

На сільському сході повстанці обрали революційний комітет, якому доручили всю законодавчу і виконавчу владу (Кучер, Дорога.., 1958, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сход — сход іменник чоловічого роду збори розм. Орфографічний словник української мови
  2. сход — СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2–4. За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і... Словник української мови у 20 томах
  3. сход — розм. схід, сходу, ч., іст. Те саме, що сходка 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сход — СХО́ДКА (у давні часи — збори громади, городян; у дореволюційній Росії — збори робітників, студентів), СХОД, СХІД розм. Під'їхавши до волості, він зобачив, що коло неї зібралась сходка (М. Коцюбинський); Це було восени 1917 року.. Словник синонімів української мови