сход

СХО́ДКА (у давні часи — збори громади, городян; у дореволюційній Росії — збори робітників, студентів), СХОД, СХІД розм. Під'їхавши до волості, він зобачив, що коло неї зібралась сходка (М. Коцюбинський); Це було восени 1917 року.. Сьогодні мав бути великий сход (Я. Качура); — Петре, скидай же сіно да на сход!.. — Га?! — Виходь на сходку! (Г. Косинка); Схід побратимів був назначений на неділю (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сход — сход іменник чоловічого роду збори розм. Орфографічний словник української мови
  2. сход — СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2–4. За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і... Словник української мови у 20 томах
  3. сход — розм. схід, сходу, ч., іст. Те саме, що сходка 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сход — СХОД, розм. СХІД, схо́ду, ч., іст. Те саме, що схо́дка 2-4. За законами про реформу [1861 р.] на селі була запроваджена нова система органів управління селянами. У селах збирався сільський сход, який обирав сільського старосту, збирача податей і т. Словник української мови в 11 томах