1. Словник синонімів української мови

сховок

СХО́ВАНКА (місце таємного зберігання чогось або перебування кого-небудь), СХОВ, СХО́ВИЩЕ, СХО́ВОК, ПОТАЙНИ́К, ТАЙНИ́К, ХО́ВАНКА розм., КРИЇ́ВКА розм., СПУД заст., ПЕРЕХО́ВОК діал., СКРИ́ТКА діал., НИ́ШПОРКА діал., ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. Упевнившись, що нікого нема, Василько швиденько висковзнув із своєї схованки (А. Турчинська); Макар узяв лома й заступа, пішов за хутір до найближчого схову (П. Кочура); Тепер це був не табір, а цілий замок, де можна було витримати облогу, а головне, влаштувати сховище на бойовий припас (З. Тулуб); Може, Анничка має десь свій сховок і з нього стежить за нею (княгинею)? (В. Гжицький); Потайник обладнали за всіма правилами (В. Логвиненко); (Долорес:) Дон Жуане, тут є тайник під церквою, сховайтесь (Леся Українка); Вислідив я ту криївку, Де мій батько скарб ховав (І. Франко); — Утечу тепер.. Але куди йти, не знаю, де переховок мати, не знаю (Г. Хоткевич); (Жандарм:) Перешукайте все обійстя, шопу, комору, стодолу, всякі скритки (І. Франко); (Мамай:) Та візьму людей, піду по нишпорках (Ю. Яновський). — Пор. 1. укриття́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сховок — схо́вок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сховок — див. притулок; схованка Словник синонімів Вусика
  3. сховок — СХО́ВОК, вку, ч. 1. Потаємне місце, де що-небудь ховають, зберігають; схов, потайник. Він нині щасливий. В його ремені завиті в шматині лежать у безпечнім сховку 50 ринських, зароблені за рік (І. Франко); – В мене вони [гроші].. Словник української мови у 20 томах
  4. сховок — -вку, ч. 1》 Потаємне місце, де що-небудь ховають, зберігають; схов, потайник. Дати до сховку кому — віддати (здати і т. ін.) що-небудь комусь, щоб заховав, зберіг. 2》 Місце, де можна сховатися, укритися, захиститися від кого-, чого-небудь; схованка, укриття. 3》 рідко. Дія за знач. сховати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сховок — СХО́ВОК, вку, ч. 1. Потаємне місце, де що-небудь ховають, зберігають; схов, потайник. Він нині щасливий. В його ремені завиті в шматині лежать у безпечнім сховку 50 ринських, зароблені за рік (Фр., І, 1955, 365); — В мене вони [гроші].. Словник української мови в 11 томах
  6. сховок — Сховок, -вку м. = схов. Лихий сховок і доброго псує. посл. Словник української мови Грінченка