сюртучина

СЮРТУЧИ́НА, и, ж., зневажл.

Те саме, що сюрту́к.

Якийсь молодий чиновник – у вузьких смугастих шта нях і сюртучині в обтяжку – раптом спинився, поглянув на кучера, на карету, здвигнув плечем і побіг дрібушасто далі (Б. Левін).

Значення в інших словниках

1. сюртучина — сюртучи́на іменник жіночого роду зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. сюртучина — -и, ж., зневажл. Те саме, що сюртук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сюртучина — СЮРТУЧИ́НА, и, ж., зневажл. Те саме, що сюрту́к.  Словник української мови в 11 томах