сюртучина —
сюртучи́на іменник жіночого роду зневажл.
Орфографічний словник української мови
сюртучина —
СЮРТУЧИ́НА, и, ж., зневажл. Те саме, що сюрту́к. Якийсь молодий чиновник – у вузьких смугастих шта нях і сюртучині в обтяжку – раптом спинився, поглянув на кучера, на карету, здвигнув плечем і побіг дрібушасто далі (Б. Левін).
Словник української мови у 20 томах
сюртучина —
-и, ж., зневажл. Те саме, що сюртук.
Великий тлумачний словник сучасної мови