Словник української мови в 11 томах

сюртучний

СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сюртучний — сюрту́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. сюртучний — СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к. Він не міг ніяк позбутись уяви, що, наприклад, Центральна Рада – це та сама купка чудернацьких інтелігентів у чорних сюртучних вбраннях, але з обов'язковою вишиваною сорочкою та довгими козацькими вусами (Д. Бузько).  Словник української мови у 20 томах
  3. сюртучний — -а, -е. Прикм. до сюртук.  Великий тлумачний словник сучасної мови