сюртучний —
сюрту́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
сюртучний —
СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к. Він не міг ніяк позбутись уяви, що, наприклад, Центральна Рада – це та сама купка чудернацьких інтелігентів у чорних сюртучних вбраннях, але з обов'язковою вишиваною сорочкою та довгими козацькими вусами (Д. Бузько).
Словник української мови у 20 томах
сюртучний —
-а, -е. Прикм. до сюртук.
Великий тлумачний словник сучасної мови