сюртучний

сюрту́чний

-а, -е.

Прикм. до сюртук.

Значення в інших словниках

1. сюртучний — сюрту́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сюртучний — СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к. Він не міг ніяк позбутись уяви, що, наприклад, Центральна Рада – це та сама купка чудернацьких інтелігентів у чорних сюртучних вбраннях, але з обов'язковою вишиваною сорочкою та довгими козацькими вусами (Д. Бузько).  Словник української мови у 20 томах
3. сюртучний — СЮРТУ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до сюрту́к.  Словник української мови в 11 томах