сівальник
СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що сіва́ч.
– На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці – твоє місце на культиваторі (М. Рудь);
Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)