сівальник
СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що сіва́ч.
– На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці – твоє місце на культиваторі (М. Рудь);
Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сівальник — сіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сівальник — -а, ч., розм. Те саме, що сівач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сівальник — СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі. Словник синонімів української мови
- сівальник — СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що сіва́ч. — На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці — твоє місце на культиваторі (Рудь, Гомін.., 1959, 50); Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Ол., Як ми кажем.., 1951, 14). Словник української мови в 11 томах