1. Словник української мови в 11 томах

сівальник

СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що сіва́ч.

— На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці — твоє місце на культиваторі (Рудь, Гомін.., 1959, 50);

Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Ол., Як ми кажем.., 1951, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сівальник — сіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. сівальник — СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що сіва́ч. – На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці – твоє місце на культиваторі (М. Рудь); Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  3. сівальник — -а, ч., розм. Те саме, що сівач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сівальник — СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі. Словник синонімів української мови