сівальник

Значення в інших словниках

1. сівальник — сіва́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
2. сівальник — СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що сіва́ч. – На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці – твоє місце на культиваторі (М. Рудь); Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
3. сівальник — СІЯ́Ч (той, хто сіє зерно, насіння), СІВА́Ч, СІ́ЯЛЬНИК, СІВА́ЛЬНИК розм., СІВА́К діал., СІ́ЙНИК діал. — Вийшли в поле сіячі. Словник синонімів української мови
4. сівальник — СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що сіва́ч. — На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці — твоє місце на культиваторі (Рудь, Гомін.., 1959, 50); Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Ол., Як ми кажем.., 1951, 14). Словник української мови в 11 томах