сівальник
СІВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що сіва́ч.
— На сівбі ти будеш сівальником на зчепі, на прополці — твоє місце на культиваторі (Рудь, Гомін.., 1959, 50);
Сівальник, ставай до сівалки, За плуга берись, плугатар! (С. Ол., Як ми кажем.., 1951, 14).
Словник української мови (СУМ-11)