сільбадор
СІЛЬБАДО́Р, а, ч.
Людина, що спілкується з іншими людьми за допомогою свисту.
Свист остров'ян, або “сільбадорів” (тобто людей, що “розмовляють” за допомогою свисту), за своєю силою нагадує гудок паровоза, і почути його можна на відстані до 14 кілометрів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)