сільбадор
СІЛЬБАДО́Р, а, ч. Людина, що спілкується з іншими людьми за допомогою свисту.
Свист остров’ян, або «сільбадорів» (тобто людей, що «розмовляють» за допомогою свисту), за своєю силою нагадує гудок паровоза і почути його можна на відстані до 14 кілометрів (Наука.., 8, 1969, 19).
Словник української мови (СУМ-11)