сімнадцятеро

СІМНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк., збірн.

Сімнадцять (уживається з іменниками чоловічого і середнього роду, що означають назви істот і предметів, з іменниками, що вживаються у множині й можуть мати одиничне значення, а також з особовими займенниками у множині).

Кого вбито, хто втік, а їх, сімнадцятеро (з-поміж них кілька офіцерів), бредуть зараз під повстанським конвоєм на Скадовськ (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. сімнадцятеро — сімна́дцятеро числівник кількісний  Орфографічний словник української мови
2. сімнадцятеро — -тьох, числ. кільк. Збірн. до сімнадцять.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сімнадцятеро — Сімна́дцятеро, -рох, -ром, -рома  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сімнадцятеро — СІМНА́ДЦЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до сімна́дцять. Кого вбито, хто втік, а їх, сімнадцятеро (з-поміж них кілька офіцерів), бредуть зараз під повстанським конвоєм на Скадовськ (Гончар, II, 1959, 64).  Словник української мови в 11 томах
5. сімнадцятеро — Сімнадцятеро числ. соб. Семнадцать (штукъ). Сімнадцятеро дверей у тім ятері. Рудч. Ск. І. 46.  Словник української мови Грінченка