сімка

СІ́МКА, и, ж.

1. Назва цифри і числа 7;

// розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.).;

// Група із семи осіб.

Хазяїна кав'ярні можна не лічити, бо він увесь час бігав, і рахувати його за постійного члена нашої сімки важко (Ю. Яновський).

2. Гральна карта з сімома вічками.

Старий Вейвода витягнув другу сімку і так її залишив. – Тепер прийде туз або десятка, – злобно сказав трактирник (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Значення в інших словниках

1. сімка — сі́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сімка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 7. || розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.). || Група із семи осіб. 2》 Гральна карта з сімома вічками. 3》 Про групу з семи найбільш розвинених капіталістичних країн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сімка — Сі́мка, -ки, -ці; сі́мки, сі́мок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); // Група із семи осіб.  Словник української мови в 11 томах
5. сімка — Сімка, -ки ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.  Словник української мови Грінченка