сімка

Сімка, -ки

ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.

Значення в інших словниках

1. сімка — сі́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сімка — -и, ж. 1》 Назва цифри і числа 7. || розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.). || Група із семи осіб. 2》 Гральна карта з сімома вічками. 3》 Про групу з семи найбільш розвинених капіталістичних країн.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.).; // Група із семи осіб.  Словник української мови у 20 томах
4. сімка — Сі́мка, -ки, -ці; сі́мки, сі́мок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); // Група із семи осіб.  Словник української мови в 11 томах