сімка

сі́мка

-и, ж.

1》 Назва цифри і числа 7.

|| розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.).

|| Група із семи осіб.

2》 Гральна карта з сімома вічками.

3》 Про групу з семи найбільш розвинених капіталістичних країн.

Велика сімка — про керівників семи найбільш розвинених капіталістичних країн.

Значення в інших словниках

1. сімка — сі́мка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.).; // Група із семи осіб.  Словник української мови у 20 томах
3. сімка — Сі́мка, -ки, -ці; сі́мки, сі́мок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сімка — СІ́МКА, и, ж. 1. Назва цифри і числа 7; // розм. Назва різних предметів, нумерованих цифрою 7 (трамвая, автобуса і т. ін.); // Група із семи осіб.  Словник української мови в 11 томах
5. сімка — Сімка, -ки ж. Семерка (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. Щось дивиться козирною сімкою.  Словник української мови Грінченка