сінди
СІ́НДИ, ів, мн.
Союз давніх племен, які жили в VI–IV ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з IV ст. до н. е. входили до Боспорського царства.
Грецькі міста Боспору Кіммерійського знаходились серед етнічно неоднорідних груп місцевого населення: скіфів, .. сіндів і сарматів, близьких між собою за рівнем соціально-економічного розвитку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)