сінди

СІ́НДИ, ів, мн. Союз давніх племен, які жили в VI — IV ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з IV ст. до н. е. входили до Боспорського царства.

Грецькі міста Боспору Кіммерійського знаходились серед етнічно неоднорідних груп місцевого населення: скіфів,.. сіндів і сарматів, близьких між собою за рівнем соціально-економічного розвитку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 277).

Значення в інших словниках

1. сінди — -ів, мн. Союз давніх племен, які жили в 6-4 ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині Чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з 4 ст. до н. е. входили до складу Боспорського царства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. сінди — СІ́НДИ, ів, мн. Союз давніх племен, які жили в VI–IV ст. до н. е. на Таманському півострові й прилеглій до нього частині чорноморського узбережжя та в пониззі Кубані і з IV ст. до н. е. входили до Боспорського царства.  Словник української мови у 20 томах