Словник української мови у 20 томах

сіножать

СІНО́ЖА́ТЬ, і, ж.

1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця.

Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (С. Чорнобривець);

Знов, як і під час сіножаті, Ольга змушена була відробляти за свою хвору сестру (А. Хижняк).

2. Місце, відведене для косіння трави на сіно.

Разом вони їздили на сіножать, в поле, на пасіку (М. Коцюбинський);

У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам'яті як найкрасивіше місце на всій землі (О. Довженко);

Всі Жменяки з'явилися на сіножать, щоб раніше вивезти свою отаву (М. Томчаній);

Головним резервом збільшення кормів у західних районах Україна є природні сіножаті і пасовища (із журн.);

Шумить і шепче, і тривожить Зрадливий дощ із-за кутка, – А в серці: сонячна сіножать, З граблями дівчина струнка (М. Рильський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сіножать — сіно́жа́ть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сіножать — (пора) косовиця, (земля під сіном) сінокіс, сіножаття  Словник синонімів Караванського
  3. сіножать — [с'іножат' і с'іножат'] -т'і, ор. -т':у, р. мн. с'іножатеий  Орфоепічний словник української мови
  4. сіножать — -і, ж. 1》 Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. 2》 Місце, відведене для косіння трави на сіно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сіножать — КОСОВИ́ЦЯ (косіння та збирання трави, збіжжя; час косіння та збирання); СІНО́ЖА́ТЬ (збирання сіна; час збирання). З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С.  Словник синонімів української мови
  6. сіножать — Сіно́жа́ть, -ті, -ті, -ттю; -жа́ті, -тей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сіножать — СІНО́ЖА́ТЬ, і, ж. 1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах
  8. сіножать — Сіножать, -ті ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. н. п.  Словник української мови Грінченка