сіножать —
СІНО́ЖА́ТЬ, і, ж. 1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (С.
Словник української мови у 20 томах
сіножать —
-і, ж. 1》 Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. 2》 Місце, відведене для косіння трави на сіно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сіножать —
КОСОВИ́ЦЯ (косіння та збирання трави, збіжжя; час косіння та збирання); СІНО́ЖА́ТЬ (збирання сіна; час збирання). З весни і все літо працював я в полі: на косовиці, молотьбі, на сівбі (С.
Словник синонімів української мови
сіножать —
СІНО́ЖА́ТЬ, і, ж. 1. Косіння трави на сіно, а також час, період цього косіння; косовиця. Коли наступила пора сіножаті, Антон дістав з горища косу й сів клепати (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах
сіножать —
Сіножать, -ті ж. и тя, м. Сѣнокосъ. Ой чия ж то сіножать да некошеная? Маркев. 15. Ой буду я ночувати на зеленім синожаті. н. п.
Словник української мови Грінченка