сірчанка

СІРЧА́НКА, и, ж., розм.

Сірчана кислота.

[Майстер (нагодився):] Чого тобі, агітаторко? (Обійняв її за плечі). [Зубченко:] Без інтервенції, будь ласка. Так мені ваша жінка ще й очі заллє сірчанкою... (І. Микитенко);

– Соню, допоможи! Ой, що ж мені робити! Пече... Сірчанкою облила мене Віра (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. сірчанка — сірча́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сірчанка — -и, ж., розм. Сірчана кислота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сірчанка — СІРЧА́НКА, и, ж., розм. Сірчана кислота. [Майстер (нагодився):] Чого тобі, агітаторко? (Обійняв її за плечі). [Зубченко:] Без інтервенції, будь ласка. Так мені ваша жінка ще й очі заллє сірчанкою… (Мик., І, 1957, 31).  Словник української мови в 11 томах