сірчанка
СІРЧА́НКА, и, ж., розм. Сірчана кислота.
[Майстер (нагодився):] Чого тобі, агітаторко? (Обійняв її за плечі). [Зубченко:] Без інтервенції, будь ласка. Так мені ваша жінка ще й очі заллє сірчанкою… (Мик., І, 1957, 31).
Словник української мови (СУМ-11)