сірість

СІ́РІСТЬ, рості, ж.

Абстр. ім. до сі́рий 1–4.

Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський);

// Сіра барва чого-небудь.

Коснятин розпростався, ставав самим собою, сірість зіходила йому з лиця й шиї (П. Загребельний);

Небо непомітно темніло разом із дощем, поки сірість не перейшла в тьму (Г. Хоткевич);

// Властивість за знач. сі́рий 3, 4.

Юним до вподоби книжки, де все вирішує допитливість, мужність, героїзм, де над усім торжествує правда. Саме читачі юнацького віку найчутливіші до найменшої фальші, сірості, схематизму (із журн.);

[Катерина:] В мене від цієї шипучки голова болить. Це, мабуть, сірість моя... (О. Корнійчук).

Значення в інших словниках

1. сірість — сі́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сірість — [с’ір'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. сірість — -рості, ж. Абстр. ім. до сірий 1-4). || Сіра барва чого-небудь. || Властивість за знач. сірий 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сірість — (переносно) нікчемність, нікудишність, малість, малеч, дрібота, дрібнота, дріб'язковість  Словник чужослів Павло Штепа
5. сірість — НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил.  Словник синонімів української мови
6. сірість — СІ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1 — 4. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Янов., II, 1958, 218); // Сіра барва чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах