Словник синонімів української мови

сірість

НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил. (неуцтво, культурна відсталість); НЕГРА́МОТНІСТЬ, БЕЗГРА́МОТНІСТЬ (незнання основ у якій-небудь галузі). Якщо чогось не додумали, не доробили, то тільки через своє невміння й невігластво у військових ділах (С. Голованівський і О. Мусієнко); Я щиро шукав у поезіях Масляка тієї "правди великої, глибокої", та.., крім порожніх фраз, дитячого неуцтва і браку будь-яких принципів, нічого не знайшов (І. Франко); Так, Росія величезна, голод, неосвіченість, злодійство, лицемірство, тиранія без кінця (Леся Українка); (Катерина:) В мене від цієї шипучки голова болить. Це, мабуть, сірість моя (О. Корнійчук); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа); Він веде боротьбу з темнотою, з забобонами, з ворогуванням селянина до інтелігента (М. Коцюбинський); Я думав про тьму, що в тих селах царить, Про бідність, про голод, про муку (І. Франко); Політична безграмотність. — Пор. безкульту́р'я.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. сірість — сі́рість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сірість — [с’ір'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  3. сірість — -рості, ж. Абстр. ім. до сірий 1-4). || Сіра барва чого-небудь. || Властивість за знач. сірий 3), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сірість — (переносно) нікчемність, нікудишність, малість, малеч, дрібота, дрібнота, дріб'язковість  Словник чужослів Павло Штепа
  5. сірість — СІ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1–4. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Яновський); // Сіра барва чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  6. сірість — СІ́РІСТЬ, рості, ж. Абстр. ім. до сі́рий 1 — 4. Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли законюється день після нічної тиші (Ю. Янов., II, 1958, 218); // Сіра барва чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах