січення

СІ́ЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. сікти́ 1.

Щоб охоронити назавсігди [назавжди] од них кордона того краю, козаки заради сталого перебування понаробили укріплення, або редути, названими засіками від січення дерев, на огорожі уживаних (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. січення — сі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. січення — -я, с. Дія за знач. сікти 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови