січення

сі́чення

-я, с.

Дія за знач. сікти 1).

Значення в інших словниках

1. січення — сі́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. січення — СІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. сікти́ 1. Щоб охоронити назавсігди [назавжди] од них кордона того краю, козаки заради сталого перебування понаробили укріплення, або редути, названими засіками від січення дерев, на огорожі уживаних (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах