січеник

січе́ник

-а, ч.

Страва з посіченого м'яса, яке підсмажують, надаючи йому круглої або довгастої форми.

Значення в інших словниках

1. січеник — січе́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. січеник — СІЧЕ́НИК, а, ч. Страва з посіченого м'яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми. Дуже багато страв готують з посіченого м'яса – січеники, смаженики, галушки та ін (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. січеник — КОТЛЕ́ТА (харчовий виріб довгастої або круглої форми перев. з перемеленого чи посіченого м'яса або риби), СІЧЕ́НИК, КАРТОПЛЯ́НИК (такий виріб з вареної товченої картоплі); ШНІ́ЦЕЛЬ (тонка відбивна або посічена).  Словник синонімів української мови
4. січеник — Січе́ник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. січеник — СІЧЕ́НИК, а, ч. Страва з посіченого м’яса, яке підсмажують, надаючи круглої або довгастої форми. Дуже багато страв готують з посіченого м’яса — січеники, смаженики, галушки та ін. (Укр. страви, 1957, 131).  Словник української мови в 11 томах