сіяння
СІЯ́ННЯ, я, с., поет.
1. Дія за знач. сія́ти.
В цвітінні яблунь, у сіянні зір – Хвала життю, благословення й мир! (І. Нехода);
Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об літак (М. Вінграновський).
2. Те саме, що ся́йво.
Любе місяця сіяння Прожене темноту ночі (Леся Українка);
Тихий місяць у сіянні над яворами вже зійшов (В. Сосюра).
СІ́ЯННЯ, я, с.
Дія за знач. сі́яти 1.
Ти ся журиш, пане брате, сіянням, оранням, Я ся журю, пане брате, першим закоханням (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)