сіяння

Сі́яння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. сіяння — сі́яння іменник середнього роду від: сіяти сія́ння іменник середнього роду від: сія́ти поет.  Орфографічний словник української мови
2. сіяння — СІЯННЯ – СІВБА – ПОСІВ Сіяння. Дія за знач. сіяти. Сівба. 1. Сіяння зерна, насіння в ґрунт: весняна сівба, сівба озимини, закінчити сівбу. 2. Час, коли сіють: працювати в полі всю сівбу. Посів, -у.  Літературне слововживання
3. сіяння — Сівба  Словник чужослів Павло Штепа
4. сіяння — СІЯ́ННЯ, я, с., поет. 1. Дія за знач. сія́ти. В цвітінні яблунь, у сіянні зір – Хвала життю, благословення й мир! (І. Нехода); Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об літак (М. Вінграновський). 2. Те саме, що ся́йво.  Словник української мови у 20 томах
5. сіяння — I с`іяння-я, с. Дія за знач. сіяти 1). II сі`яння-я, с., поет. 1》 Дія за знач. сіяти. 2》 Те саме, що сяйво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. сіяння — БЛИСК (яскраве світло, що випромінюється або відбивається чим-небудь), БЛИ́СКІТ рідше, СЯ́ЯННЯ підсил., СІЯ́ННЯ підсил. поет.; ВИ́БЛИСК, ПО́БЛИСК, ЗБЛИСК, ПО́ЛИСК, ВИ́ЛИСК, РО́ЗБЛИСК рідше (непостійний, мінливий або неяскравий блиск)...  Словник синонімів української мови
7. сіяння — СІ́ЯННЯ, я, с. Дія за анач. сі́яти 1. Ти ся журиш, пане брате, сіянням, оранням, Я ся журю, пане брате, першим закоханням (Коломийки, 1969, 79). СІЯ́ННЯ, я, с., поет. 1. Дія за знач. сія́ти.  Словник української мови в 11 томах