Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

сіяний

Сі́яний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. сіяний — сі́яний 1 дієприкметник від: сі́яти сі́яний 2 прикметник не дикорослий; просіяний  Орфографічний словник української мови
  2. сіяний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сіяти 1), 2), 4-6). || сіяно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Посіяний (на відміну від дикорослого). || З рослинами, посіяними людиною. Сіяні луки. Сіяні пасовища. 3》 у знач. прикм. Просіяний крізь сито, решето тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сіяний — СІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сі́яти 1, 2, 4–6. Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Т. Шевченко); Червоні маки!.. Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким не сіяні (О. Гончар); // сі́яно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
  4. сіяний — СІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сі́яти 1, 2, 4 — 6. Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Шевч., II, 1963, 400); Червоні маки!..  Словник української мови в 11 томах