сіяний

сі́яний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сіяти 1), 2), 4-6).

|| сіяно, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Посіяний (на відміну від дикорослого).

|| З рослинами, посіяними людиною. Сіяні луки. Сіяні пасовища.

3》 у знач. прикм. Просіяний крізь сито, решето тощо.

Значення в інших словниках

1. сіяний — сі́яний 1 дієприкметник від: сі́яти сі́яний 2 прикметник не дикорослий; просіяний  Орфографічний словник української мови
2. сіяний — СІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сі́яти 1, 2, 4–6. Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Т. Шевченко); Червоні маки!.. Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким не сіяні (О. Гончар); // сі́яно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. сіяний — Сі́яний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сіяний — СІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до сі́яти 1, 2, 4 — 6. Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Шевч., II, 1963, 400); Червоні маки!..  Словник української мови в 11 томах