сіяний
СІ́ЯНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до сі́яти 1, 2, 4–6.
Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Т. Шевченко);
Червоні маки!.. Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким не сіяні (О. Гончар);
// сі́яно, безос. пред.
До п'ятнадцяти стебел може кущ [пізньої ярини] дати, якщо впору сіяно (К. Гордієнко).
2. у знач. прикм. Посіяний (на відміну від дикорослого).
Для свиней у всіх зонах країни зелений конвеєр організовують із сіяних кормових культур (з наук. літ.);
// З рослинами, посіяними людиною.
Сіяні луки;
Сіяні пасовища.
3. у знач. прикм. Просіяний через сито, решето і т. ін.
Стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)