сіяний

СІ́ЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до сі́яти 1, 2, 4 — 6.

Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Шевч., II, 1963, 400);

Червоні маки!.. Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким не сіяні (Гончар, III, 1959, 446);

// сі́яно, безос. присудк. сл.

До п’ятнадцяти стебел може кущ [пізньої ярини] дати, якщо впору сіяно (Горд., II, 1959, 304).

2. у знач. прикм. Посіяний (на відміну від дикорослого).

Для свиней у всіх зонах республіки зелений конвейєр організовують із сіяних кормових культур (Колг. Укр., 8, 1956, 29);

// З рослинами, посіяними людиною.

Сіяні луки; Сіяні пасовища.

3. у знач. прикм. Просіяний через сито, решето і т. ін.

Стежечки, що звивалися змією поміж кругами цвітників, були свіжо усипані сіяним піском (Мирний, III, 1954, 261).

Значення в інших словниках

1. сіяний — сі́яний 1 дієприкметник від: сі́яти сі́яний 2 прикметник не дикорослий; просіяний  Орфографічний словник української мови
2. сіяний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до сіяти 1), 2), 4-6). || сіяно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Посіяний (на відміну від дикорослого). || З рослинами, посіяними людиною. Сіяні луки. Сіяні пасовища. 3》 у знач. прикм. Просіяний крізь сито, решето тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сіяний — СІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до сі́яти 1, 2, 4–6. Буде бите Царями сіянеє жито! А люди виростуть (Т. Шевченко); Червоні маки!.. Скільки сягало око, жевріли і жевріли вони на луках, ніким не сіяні (О. Гончар); // сі́яно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. сіяний — Сі́яний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)