табакерка
ТАБАКЕ́РКА, и, ж.
Коробочка для тютюну, перев. нюхального.
Коли нагнувсь табаки понюхать, – вона й побачила табакерку (Сл. Б. Грінченка);
Маркіз Шоньйо .. став заклопотано шукати чогось у кишені і, зрадівши, що знайшов, з пестливою ніжністю розкрив на долоні табакерку (Н. Рибак);
Дід витяг табакерку і подав лікареві (М. Трублаїні);
Іглиці ялинок зривались на далекий заколисаний шум, але шум той зразу ж завмирав, а ялинки вгрузали в небо, як гаванські сигари, втоптані в синьо-оксамитну табакерку (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)