табакерка
ТАБАКЕ́РКА, и, ж. Коробочка для тютюну, перев. нюхального.
Коли нагнувсь табаки понюхать, — вона й побачила табакерку (Сл. Гр.);
Маркіз Шоньйо.. став заклопотано шукати чогось у кишені і, зрадівши, що знайшов, з пестливою ніжністю розкрив на долоні табакерку (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 535);
Дід витяг табакерку і подав лікареві (Трубл., Шхуна.., 1940, 283).
Словник української мови (СУМ-11)