тазик

ТА́ЗИК¹, а, ч.

Зменш. до таз¹.

Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Я. Гримайло);

Вона йшла, і у витягнутих руках, мов причастя, несла білий тазик з білими яблуками (із журн.).

ТА́ЗИК², а, ч., анат.

Перший членик ніжки членистоногих тварин, за допомогою якого ніжка сполучається з тулубом.

Відпрепаруйте одну з ходильних ніжок кістянки і знайдіть тазик, вертлюг, стегно, гомілку, лапку і кігтик (з навч. літ.);

Кінцівка у травневого хруща складається з тазика, вертлюга, стегна, гомілки і лапки (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. тазик — та́зик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тазик — -а, ч. Зменш. до таз I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тазик — ТА́ЗИК, а, ч. Зменш. до таз¹. Вона щось прала, примостивши широкий цинковий тазик на табуретці (Грим., Незакінч. роман, 1962, 192).  Словник української мови в 11 томах