талон
ТАЛО́Н, а, ч.
1. Документ у вигляді невеличкого контрольного аркуша, що дає право одержати щось або дозвіл на що-небудь.
[Тоня:] До побачення, фрау Ланге. Заходьте за талонами на вугілля (В. Собко).
2. Дублікат документа, що залишається в корінці чекової, ордерної й т. ін. книжок.
3. Основна частина цінного папера (акції, акредитива тощо).
(1) Відкріпни́й тало́н – документ про відкріплення, зняття з якогось обліку.
На той час, коли голосувала я, по всій країні телефони гарячих ліній розривалися від дзвінків, і виборцями було вже зафіксовано сотні найрізноманітніших “помилок” та “неточностей” (як от повні автобуси людей із відкріпними талонами, що курсують від дільниці до дільниці) (О. Забужко);
Голосування за відкріпними талонами;
(2) Поса́дковий тало́н – контрольний квиток, що дозволяє посадку у вагон;
(3) Прикріпни́й тало́н – документ, що дає право стати на якийсь облік.
Словник української мови (СУМ-20)